Як розвивати абстрактне мислення дитини

 Особливості абстрактного мислення в дітей та поради батькам про способи його розвитку

Для того щоб осмислювати абстрактні поняття, дитина повинна відволіктись від матеріальної реальності, пов'язаної з ними, і предметів, які безпосередньо значимі для даних понять. Їй необхідно відокремити й перетворити на самостійний об'єкт розгляду окрему сторону, властивість або стан того, над чим вона зараз розмірковує. Наприклад, якщо, після того як дитина прослухала «Щедре дерево» Шела Сільверстайна, вона зробила висновок, що ця казка про егоїзм, отже, вона здатна зрозуміти й перенести основну тему художнього твору у свій світ.

Усі значні види навчання вимагають абстрактного мислення. Маленькі діти можуть і повинні відокремлювати поняття, абстрагувати їх від свого світу. Дитина вчиться мислити абстрактно за допомогою змістовних ігор і навчання взаємодії, пошуку нових способів уявлення предметів та узагальнення отриманих вражень. Це вміння дозволяє їй вибудовувати теорії про її світ.

Абстрактне мислення й числа

Розвиток абстрактного мислення тісно пов’язаний з розвитком математичних здібностей вашої дитини. З часом діти розвивають більш абстрактні ідеї про числа й лічбу. Майже з народження малюки чутливі до поняття кількості. У віці від восьми місяців до одного року діти, наприклад, можуть визначати, яка із двох дуже маленьких купок більше, ніж інша. У них починається довгий процес пізнання складних ідей про числа й лічбу.

Значний розвиток відбувається в дитини у віці близько двох років, коли вона знайомиться із символічними або рольовими іграми: у них вона починає пов'язувати думки з відносинами та подумки уявляти кількість. Наприклад, дитина може сказати подрузі: «Я буду татом, ти будеш сестрою, а ця скеля буде собакою». Граючи так, вона може поставити на стіл дві тарілки: одну для себе («тата») й одну для своєї подруги («сестри»). Потім візьме дві ложки – автоматично, не рахуючи – і покладе по одній на кожну тарілку. Дитина абстрагується від думки про числа, граючи з конкретними предметами.

Також дуже важливо розвивати розуміння слів, що позначають числа. Ці слова допомагають дітям усвідомлювати уявлення про числа й розуміти, як можна класифікувати кількість. Наприклад, трирічна дівчинка сидить зі своїм собакою на лавці, до них підходить інший собака. Дівчинка каже мамі: «Мамо, дивися, два песики!». І просить у мами ласощі на двох. Потім вона пригощає кожного з них. Це важлива абстракція, тому що сама ідея про число два – це абстрактне поняття. Дівчинка змогла використати слово «два», щоб розповісти про кількість собак, яких побачила.

Ваша дитина спирається на ці ранні математичні ідеї, коли вчиться рахувати. Розуміння слів, що позначають числа й навички лічби разом, дозволяє дітям конструювати абстрактні порівняння чисел. Наприклад, у віці за три з половиною роки більшість дітей можуть точно порівнювати кількість у двох групах різнорідних предметів, таких як купа кубиків і купа чіпсів. Вони також можуть точно порівнювати групи, які не можна побачити, наприклад, купу скляних кульок і послідовність барабанного дробу. У віці від чотирьох до чотирьох з половиною років діти можуть порівнювати групи предметів, кожна з яких складається з різної кількості елементів. Це показує, що вони розглядають нумерацію в якості більш абстрактної ідеї, яка не залежить від розміру й природи предметів, які потрібно порахувати.

Дитина також розвиває абстрактні думки про лічбу за допомогою письма. Дошкільнята розуміють, що письмові знаки на папері можуть передавати інформацію про кількість. Наприклад, три-, чотирирічні діти можуть малювати на папері палички, щоб показати, скільки предметів вони нарахували.

Розуміння форм

Для дітей розуміння концепції «форма» – це ще один спосіб осмислення світу і ще один крок у розвитку навичок абстрактного мислення. Це розуміння полягає в умінні робити узагальнення про повсякденне оточення. Маленькі діти можуть дізнаватися про форми більш глибоко, ніж ми думаємо. По-перше, вони дізнаються про форми в «цілому»; наприклад, визначаючи предмети прямокутної форми, тому що «вони схожі на двері». Коли ваша дитина може відокремлювати форму від фону, помічати її й відрізняти від інших предметів, вона абстрагує цю форму.

Пізніше, провівши безліч дослідів з формами, ваша дитина зможе розпізнавати, скажімо, трикутники різних розмірів та орієнтованості. Вона може виявити, що певна форма може варіювати. Наприклад, форма може бути «довгою й тонкою», але це все одно трикутник. Колір, товщина та інші характеристики тепер розглядаються як ідеї, що не відносяться до форми. Дитина абстрагує ідею від форми. Одночасно дитина починає розглядати ще одну важливу абстракцію: вона подумки виокремлює окремі частини форми. Наприклад, починає бачити трикутник не тільки як форму, яка виглядає певним чином, але ще й має три сторони і три кути. У роботі з маленькими дітьми фахівці виявили, що ця здатність дає їм відчуття власної можливості зрозуміти що-небудь, відчуття своєї інтелектуальної сили. Дитина може сказати: «Він дуже гострий і дуже довгий, але я знаю, що це трикутник. Дивись: один, два, три прямі сторони!».

Способи розвитку абстрактного мислення

Ви можете щодня допомагати дитині розвивати навички абстрактного мислення, обговорюючи її враження від навколишнього світу й допомагаючи осмислити їх. Спробуйте такі види діяльності.

• Рахуйте все навколо. Рахуйте разом з дитиною сходинки, якими ви піднімаєтесь, тарілки на столі; родзинки в шоколадці й так далі.
• Вивчайте правила рахунку. Візьміть ляльку (назвіть її, наприклад, Незнайком), який рахує неправильно, попросіть дитину виправити Незнайка. Попросіть розповісти, що саме Незнайко зробив не так. Для більш упевненого рахування дитини починайте з маленьких цифр.
• Грайте з маршрутами й картами. З дуже маленькими дітьми обговорюйте пам'ятки, які ви спостерігаєте під час прогулянки. Малюк може створювати моделі цих пам'яток за допомогою іграшок. Старша дитина може, наприклад, спробувати побудувати модель своєї кімнати або почати малювати прості карти. Також вона може грати вдома в такі ігри, як пошук захованих предметів за допомогою простої карти, яку намалювали ви. Підкресліть, що моделі й карти - це зменшені версії реального простору.
• Надавайте велику кількість можливостей для практичного досвіду. Лічильний матеріал (деталі конструктора, набори формочок, кубики прості й ті, що з'єднуються) та інші предмети (ґудзики, камінчики або бісер) допомагають дитині вибудовувати уявлення про математичні ідеї. Маленькі діти часто знають числа, але не можуть застосувати це знання; а такі предмети допомагатимуть їм у цьому.
• Будуйте за допомогою різних форм. Дайте дитині набір блоків (кубиків) різних форм для проектування та будівництва. Знаходьте й показуйте певні форми в повсякденних предметах і намагайтесь відтворювати їх за допомогою блоків.
• Заохочуйте рішення завдань. Лічильний матеріал, такий як кубики, можна використовувати для рахунку, арифметики, моделювання та створення геометричних форм. Заохочуйте дітей використовувати ці матеріали при вирішенні різних завдань і для подальшого обмірковування й оцінювання своїх рішень. Це є важливим кроком до абстрагування ідей, які лічильний матеріал допомагає розвивати.
• Класифікуйте предмети за ознаками. Сортуйте та класифікуйте різні предмети. Підкресліть, що для сортування ми створюємо й використовуємо різні категорії, ознаки. Коли ви прибираєте кімнату дитини, складайте разом деталі (кубики) однакової форми або класифікуйте деталі на ті, які можна котити, і ті, які не можна.
• Розмовляйте з дитиною. Обговорення допомагає дитині перевести мову й думки на себе та пізнавати абстрактні поняття. Обговорюйте події, які відбувались десь далеко й давним-давно. Це допоможе дитині навчитись уявляти ідеї, думки, оперувати символами абстрактно, але по суті. Попросіть дитину обдумати свій майбутній день і спланувати те, що вона буде робити завтра. Якщо вона намагається вирішити задачу, попросіть її розглянути різні способи вирішення й підходи до неї. Попросіть дитину подати свої думки та ідеї різними способами, наприклад, шляхом розмови, співу, акторської гри або малювання – усіх дитячих «мов».
• Ставте запитання: чому? Чому не? Що якщо? Ці запитання спонукають дитину думати й описувати особливості математичних об'єктів, такі як, наприклад, форми. Вони також змушують дивитись на речі з різних точок зору. Допомагайте дитині вчитися ставити правильні запитання. Маленькі діти іноді не просять про додаткову інформацію, коли чогось не розуміють, але якщо їх активно заохочувати, вони будуть учитись цього, будуть майстерно ставити запитання.
• Використовуйте інформацію із книг про математику. Читайте й обговорюйте книги, які вчать математичних понять, таких як рахунок, співвідношення розмірів, форм і так далі.

​Ми можемо щодня спостерігати за тим, як наші діти мислять абстрактно. Вони чудові мислителі й постійно розмірковують про свій світ. Наприклад, дитина любить спостерігати за птахами і, одного разу побачивши метелика, схвильовано каже: «Птах!». Так вона використовує абстрактне мислення, щоб розвинути теорію про те, що всі істоти із крилами або всі, хто може літати й за величиною більше комахи, – це птахи. Хоча її абстракція потребує певного доопрацювання, її здатність мислити таким чином стане у пригоді в майбутньому. Вона старанно працює в пошуках сенсу свого світу. Коли ми розмовляємо з нашими дітьми й допомагаємо їм удосконалювати абстракції, ми допомагаємо їм учитись.

Першоджерело >>